Одним з новачків «ІнБев/НПУ» цього сезону став 29-річний Євгеній Саківський. Але житомирським вболівальникам цей досвідчений футзаліст добре знайомий. Євгеній грав у Вищій лізі країни ще за житомирський «Контингент», захищав кольори «ІнБев-Полісся» в Першій лізі, а останні сезони провів у чемпіонаті Житомира, здобувши перемогу у Вищій лізі міста в складі «Інбева».

- Євгенію, ти давно граєш за «Інбев», але перейшов у команду Вищої ліги лише зараз. Чому так? Не було пропозицій раніше? 
- Пропозиції були. Але довелося зважати на певні обставини, як з мого боку, так і з боку клубу. Раніше все просто не складалося.

- Важко повертатися до Екстра-ліги після чемпіонату міста? 
- Екстра-лігу у жодному разі не можна порівняти з чемпіонатом міста. Рівень набагато вищий. Тут всі професіонали, кожний день тренуються. Але я вже увійшов у цей ритм, пройшов збори, чимало тренувань, тактичну та фізичну підготовку,. Втягуюся. Вважаю, що нині я поки ще не набрав оптимальної форми, але працюю над цим.

- Як особисто ти себе налаштовуєш на ігри? 
- Жодних секретів немає. Це щоденні тренування і гарна підготовка, як тактична, так і фізична. А також правильний режим відпочинку і тренувань.

- Команда нестабільно грала на початку сезону. З чим це пов’язано? 
- Думаю, це швидше психологічна проблема. Після певних помилок у другому таймі команда десь втрачає пильність, концентрацію. За рахунок цього отримуємо прикрі м’ячі у наші ворота. Хоча матч з «Енергією» показав, що ми над цим добре попрацювали. Вже такого не повинно повторитися. Я думаю, що у Львові ми у другому таймі навіть краще грали. Будемо працювати й далі.

- Ти багато пограв на професійному рівні. Як взагалі потрапив у футзал? 
- Захоплювався футболом, навчався в ружинській ДЮСШ з футболу, грав на першість району. Коли вступив до ІПСТ у Житомирі захищав кольори студентської команди. Але потім мені запропонували виступати за команду «Медик» у чемпіонаті міста з футзалу. Вийшло непогано, багато забивав. Пісял цього мені запропонували спробувати свої сили в «Контингенті». Прийшов на перегляд і вже після третього тренування потрапив до основи. Разом із командою грав у Першій лізі і ми кваліфікувалися до Вищої ліги.

- Вирішив залишитися у футзалі? 
- Коли починав грати у футзал, не зовсім його розумів, бо це динамічніший, швидший вид спорту. Потрібно було адаптуватися після великого футболу. Але постійні тренування дозволили перебудуватися. І чим більше займався, тим більше подобалося. Тим паче, що я грав у такій команді як тодішній «Контингент», на професійному рівні. У великому футболі в мене подібних варіантів не було. Декілька разів я викликався до молодіжної збірної України.

- Що було після «Контингенту»? 
- Грав за «ТВД», був на перегляді у «ЛТК». Потім була пауза. Травми. Зокрема, розрив хрестоподібної зв’язки на правій нозі. Зробили операцію. Ще була грижа. Незважаючи на це, я продовжував тренуватися.

- Як потрапив до «Інбеву»? 
- Був на перегляді у двох командах ПФЛ. Це «Єдність» (Плиски) та «Славутич» (Черкаси). Але там не залишився і повернувся у футзал. Якраз відновився чемпіонат Житомира. Мені зателефонував Костянтин Кожанов і запросив грати за «Інбев» у чемпіонаті міста.

- Які взагалі плани, чого хочеш досягнути в спорті? 
- Для початку було б непогано виграти чемпіонат і Кубок України з «ІнБев/НПУ». А якщо говорити загалом - пограти в Екстра-лізі скільки буде дозволяти здоров’я. Зараз паралельно треную команду, яка грає в чемпіонаті Києва та Київській футзальній лізі. У тренерській роботі хочеться досягнути певних успіхів, вивести команду у чемпіонат України.

За матеріалами сайту «Спортивний Житомир»