Головний тренер «Продексіма» Ігор Москвичов докладно згадав чемпіонський сезон херсонців і розповів, як має намір готуватися до наступного етапу в історії «Продексіма».

«Між матчами фінальної серії у Львові та Херсоні одного разу замість повноцінного тренування організували хлопцям гру в пейнтбол»

- Відразу після фінального матчу з «Енергією» ви сказали, що «поки не розібралися в своїх почуттях і розумінні того, що відбувається». Коли вже остаточно усвідомили, що «Продексім» - чемпіон?
- Якщо чесно, мені і зараз не віриться (сміється). Хоч і минуло вже більше десяти днів, але все одно важко усвідомити досягнення золотих медалей. Але це не зменшує працю футболістів, які прийшли до цього успіху «через «не можу». Завдяки максимальній віддачі і вірі один в одного «Продексім» і зумів святкувати чемпіонство. І я б сказав, що тут більше допомогло НЕ майстерність футболістів, а саме внутрішній настрій і віра в себе.

- Перший матч фінальної серії «Продексім» програв, але потім три поєдинки виграв. Можна сказати, що перший матч мав певне стратегічне значення, і на нього не впадало максимум сил і енергії?
- Найцікавіше, що саме та перший матч у фінальній серії був найкращим в нашому виконанні. Але тут парадокс - не шукайте логіки у футболі (і, відповідно, в футзалі). Краща гра була нами програна, а у зустрічах з перевагою «Енергії» перемогли ми. Але стратегічних намірів і розрахунків у нас не було - ми хотіли виграти обидві домашніх зустрічі, адже знали, що у Львові практично неможливо перемогти в двох матчах. Проте, зіграло те саме «через «не можу». Та й загалом «кубик Рубіка склався», що дозволило розраховувати на чемпіонство. 

- Що в Херсоні стало переломним моментом у другому поєдинку? Згодні, що тоді теж були близькі до поразки?
- В принципі, в тому матчі «Енергія» нас переграла. Але другий забитий гол дав нам емоційний поштовх і додав упевненості. Хлопці ніби до кінця повірили, що дійсно можуть виграти чемпіонство. В результаті ми і третій гол забили, і вистояли втрьох проти більшості. Тобто, після того голи «Продексім» відчув відсутню упевненість в успіху над «Енергією».

- У гостьових матчах з «Енергією» ваші хлопці дуже часто завершували атаки дальніми ударами, не затягуючи атаки в комбінації і обведення ... Це була ваша установка і елемент стратегії?
- Так. При підготовці до фіналу ми уважно переглядали півфінальні гри «Енергії» проти «ХІТа». Тоді львів'яни виграли у киян за рахунок того, що буквально затягували суперника на свою половину, а потім разюче атакували. І «Енергія», завдяки швидким випадам, забила більше 50-ти відсотків своїх голів. Тому, ми не хотіли ризикувати і зіграли так, щоб гравці львів'ян не мали можливості контратакувати. Хоча все одно у «Енергії» були такі моменти, але це їх улюблена зброя, тому тут нічого дивного.

- Між фінальними матчами в Херсоні та Львові ви залишили розташування команди і кілька днів провели в Києві на тренерських курсах. Не боялися в такий відповідальний період залишити команду?
- Ні. Адже у нас повне взаєморозуміння з тренерським штабом, тому я не переживав. Тим більше, тренувальний процес, можна сказати, йде річний (спланований задовго наперед), і мої помічники добре знали, що робити.

До того ж, ми і не могли в той час тренуватися на 100 відсотків, адже багато гравців перебували під великим навантаженням і були з ризиком травми. Тому, ми вирішили піти на своєрідний психологічний хід і організували для команди гру в пейнтбол. Завдяки цьому хлопці десь психологічно розкріпостилися, і змогли зібратися на вирішальні матчі. Ми не напружували хлопців зайвий раз і не нагнітали обстановку, в результаті чого пауза дала дуже важливий позитив і внесла важливий внесок в перемогу.

- У минулому сезоні у «Продексіма» - «бронза», в цьому - «золото». Результат поліпшується, а в чому зросла сама команда? Що в цьому сезоні вдалося домогтися такого, що не виходило в минулому?
- Не можу сказати, що у «Продексіма» зросла якість гри чи щось таке. Команда фактично залишилася на тому ж ігровому рівні. Але в порівнянні з першим сезоном до нас додалися Калуков, Кисельов і Федорченко (правда, Федорченко більшу частину сезону був травмованим). Хоча на початку у нас багато не виходило, тому що нові гравці досить важко вливалися до складу.

Але в подальшому у всіх хлопців було видно індивідуальний прогрес. Той же Кисельов забив фактично чемпіонський гол, а Калуков оформив багато вирішальних м'ячів, які принесли нам перемоги.

Що точно покращилося в «Продексімі», так це інфраструктура. Зрозуміло, що наш клуб тільки на початку довгого шляху свого розвитку. Адже в планах і молодіжна, і дитячі команди ... Але що реально ми підтягли в цьому сезоні, так це медичне обслуговування. Тут і медикаментозне забезпечення, і придбання потрібної футболістам апаратури. Тобто, ми пішли по шляху оздоровлення футболістів, і зараз наші гравці відновлюються набагато краще, ніж раніше. Якщо брати в загальному, то клуб виріс у багатьох аспектах роботи (не тільки в медичному секторі) і став більш професіональним.

«У потрібний момент Ципун показав повну концентрацію, мобілізацію і готовність. Це справжній професіоналізм, підкріплений майстерністю голкіпера»

- У перемозі «Продексіма» багато хто відзначає дії Кирила Ципуна, який не раз рятував команду в фіналі. Ці матчі стали, мабуть, кращими у Ципуна в сезоні. А що допомогло вийти йому на високий рівень саме зараз? Що його так «окрилило»?
- Коли людина - справжній професіонал, то вона знає, як подолати ті чи інші труднощі і правильно себе підвести до вирішальних матчів. Адже по ходу сезону були різні моменти - і провальні ігри, і «воротарські» м'ячі. Але в потрібний момент Кирило показав повну концентрацію, мобілізацію і готовність. Це справжній професіоналізм, підкріплений майстерністю голкіпера.

Також варто відзначити, що Ципун в потрібний момент взяв на себе лідерство. Зазвичай тягар лідерства покладає на себе хтось із польових гравців, але колектив повів за собою голкіпер.

- У «Продексімі» працюють якось з голкіперами окремо?  Ципун і Холоша тренуються по воротарському частини самостійно?
- Так, у нас є окремий тренер воротарів - Вадим Вадимович Горлов, який займається з голкіперами по потрібній програмі. У чемпіонства і його велика заслуга, що він підготував двох хороших воротарів - коли не було Ципуна, його надійно підміняв Холоша. 

- Якщо з обороною в фіналі і по ходу сезону у «Продексіма» все було в порядку, то в атаці команда проявила себе не в кращій результативності - 2,27 м'яча за гру. Що заважало вивести кількість забитих м’ячів на більш високий рівень?
- Деякі наші гравці (не буду говорити прізвища), заточені під атаку, мали забивати більше. Ми робили ставку на те, що ці гравці будуть грати активніше і вести за собою команду вперед. Однак, поки не всім вистачає певного рівня. Якщо у того ж Ципуна є чемпіонський рівень, то у деяких - ще немає. І ми виходили виключно зі свого ресурсу і потенціалу. Але в підсумку нам вдалося знайти ту тактику, яка принесла чемпіонство і при таких показниках. Хоч ми забивали і мало, але все-таки на один м'яч більше, ніж суперник. Втім, це не скасовує бажання грати більш видовищно і результативно.

- Були матчі, коли «Продексім» відверто втрачав очки просто через те, що у команди не було ресурсу «забити м'яч»?
- Кожен тренер може говорити, що «програли матч через нереалізованих моментів». Але ми втрачали очки більше через втрату концентрації. Це добре було видно в перших матчах сезону: ми - бронзові призери, виходимо грати з «Соколом» і «ЛТК/ІнБев/НПУ», і не можемо впевнено виграти ... Потенціал є, але не все було в порядку з настроєм і віддачею. У нас досвідчена команда, однак, були і проблеми з концентрацією, і з самовіддачею. Хоча це традиційні проблеми гравців, і при нинішній системі чемпіонату головне інше - в кращому стані підійти до плей-офф. І з цим ми впоралися.

- У «Продексіма» другий за віком склад в Екстра-лізі - середній вік 30 років. Зараз це можна більше назвати проблемою у вигляді нестачі молодих, ніж козирем у вигляді досвіду?
- Тут палиця в двох кінцях ... Так, молодь молоддю - гравці зі швидкістю і динамікою можуть видати просто феєричний матч. Але молоді виконавці нестабільні. Вони не можуть пройти весь сезон на одному рівні - один матч зіграли добре, потім два провалили ... А люди з досвідом все-таки проходять сезон інакше, вже знаючи, як правильно підготуватися і зіграти на результат. На це ми і робили ставку - на досвід і знання наших гравців, що в підсумку і перемогло молодість.

Коли ми в плей-офф грали з «Соколом», вони нас у чомусь перегравали - біжать, атакують, тобто у швидкості. Але в третьому матчі (на наступний день після другого) молода команда повинна була нас перебігати, але ми їх повністю переграли (перемігши 3: 1).

Зрозуміло, в будь-якому випадку треба омолоджуватися, і ми будемо йти цим шляхом. Але і акцент виключно на молоді, на мій погляд, не дасть результату.

- Тобто, під це бачення ви підбирали і команду? Чи як так вийшло, що в «Продексімі» немає жодного футболіста молодше 25-ти?
- Ні, тут не можна говорити саме «підбирали». Ми запрошували тих гравців, які були здатні в даний час забезпечити результат. І ми не помилилися у своєму виборі. Звичайно, не обійшлося і без промахів в окремі періоди, але підсумковий результат показав правильність наших дій.

«Якщо спочатку багато хто хотів просто стати чемпіонами, то зараз вже поставили іншу мету - гідно зіграти в Лізі чемпіонів»

- Які цілі перед собою ставите в першу чергу в період трансферів? Є вже на прикметі конкретні люди?
- Ми хочемо ставати на шлях омолодження, при цьому, не залишаючи бажання здобувати результат. Під це бачення зараз важко знайти потрібних гравців. Так, на прикметі є достатньо футболістів, але більшість з них - на контрактах в своїх клубах, багато хто з них націлені перейти в інші чемпіонати. Тому, нам важко дістати саме тих людей, яких ми хочемо.

Звичайно, зараз йде процес переговорів по деяким гравцям, робота в цьому плані ведеться. Ось нещодавно підписали Шпигаря і Свірідова, найближчим часом опрацьовуємо ще варіанти. До нас на збори повинно приїхати кілька і молодих гравців - можливо, хтось із них вистрілить і покаже себе.

- Чим привернули увагу Шпигарь і Свірідов?
- Свірідов - це бомбардир, який повинен допомогти «Продексіму» збільшити результативність. Ми сподіваємося, що з його приходом ми станемо забивати набагато більше. Що ж стосується Шпигаря, то він нагадує мені за стилем гри Бессалова. Вони пройшли одну школу, і я вірю, що Микита може грати не гірше Максима, який згодом став одним з лідерів нашої команди. Шпигар повинен скласти хорошу конкуренцію іншим і домогтися того ж, що і Бессалов.

- Зараз уже є такі футзалісти, хто цього літа покине команду?
- Поки що ні. Всі залишаються мінімум на час зборів, а там будемо дивитися. Зараз же все виявляють бажання залишитися в команді, конкурувати в складі і боротися за нові результати. З огляду на завойоване чемпіонство, президент клубу висунув таку прерогативу - якщо людина хоче працювати в «Продексімі» далі, ми йдемо йому назустріч.

- Восени «Продексіму» доведеться стартувати в Лізі чемпіонів. Які взагалі очікування від єврокубка?
- Якщо спочатку багато хто хотів просто стати чемпіонами, то зараз вже поставили іншу мету - гідно зіграти в Лізі чемпіонів. Тому в першу чергу потрібно правильно підготуватися до цього турніру і виступити по максимуму, захищаючи честь клубу і України. Та й взагалі для «Продексіма» це дуже важливий досвід - це перша міжнародна кампанія. Тому, будемо посилено готуватися до Ліги чемпіонів і прогресувати.

Та й для самих футболістів це велика подія. З власного досвіду пам'ятаю, наскільки радісно потрапити і брати участь в цьому турнірі. Ти потрапляєш у Європу, бачиш інші команди, і в той же час можеш показати себе і сповна реалізувати свій потенціал. Та й рівень проведення самого турніру класний - організація, самі матчі і т.д. Це зовсім інше, ніж в Україні. Для гравців участь у єврокубку - це не тільки приємні відчуття, але і справжній виклик.

За матеріалами сайту Sport Arena
Фото: Євген Кравс