Пропонуємо вашій увазі післяматчеві коментарі головного тренера рівненського «​​Кардинала-Рівне» Станіслава Гончаренка та асистента головного тренера київського «​ХІТа»​ ​Тараса Шпички.

Станіслав Гончаренко, головний тренер МФК «​Кардинал-Рівне»​ (Рівне):

– Усі три голи сьогодні були необов’язковими… Ви самі все бачили. Мушу визнати, що не можу достукатися, не можу дійти висновку і зрозуміти, чому так стається раз за разом. Починаючи матч… Вирішальний. Я розумію, що це «фільм з двох серій». Але дуже багато залежить від першого кроку. І піти на таку авантюру – поперечну передачу. В той час як ще в школі вчать – такого робити непотрібно. Підводимося. Тут же зрівнюємо рахунок. Проявляємо характер. І точність є, і завзяття є, і тут знову «привозимо» собі. Морикишка щось робить незрозуміле…. Гол з нічого.

Тим паче, я хлопців попереджав у роздягальні про те, що є голи, які пропускаються з нічого. Так і сталося. Мені може треба мовчати. Але як тренер – я повинен все враховувати і попереджувати. Дуже прикро.

За рахунку 1:1 у нас Салтанов мав два прекрасних виходи віч-на-віч. І так складалася зустріч, що якби він реалізував ці моменти. Особливо перший, коли він виходив віч на віч по центру воріт і ще мав простір для маневру – тільки пробий повз воротаря. Він цього не зробив. Людина – нарцис. Із серцем кіборга. У нього спад. Можливо, чогось він не розуміє. Йому одразу все звалилося з неба в цьому житті. І він, мабуть, вирішив, що це він такий сильний. А всі інші – не враховуються. І той же тренер – не має ніякої рації у цьому житті. Я це так розумію.

Третій м’яч… Від Іваняка йде пас у нашу зону. Басич і Горпинич вдвох на м’ячі і вони його втрачають. Приходить людина, забирає, приймає – гол.

Щось треба робити. У кожній грі стається щось неймовірне. І як з цим впоратися. Ретельно треба з усією командою розбиратися. Той шлейф, який накопичився. Це 4:4 після 4:1, і 4:4 після 4:0, і зараз…. Не розумію, звідки ці м’ячі знову. Я вже не знаю як з цим впоратися, але будемо працювати далі. Президент сьогодні зайшов до роздягальні і сказав: «Годі привозити собі». Він точні речі сказав. Ми привозимо собі антирезультат.

У другому таймі ми трохи вирівняли гру. Були моменти. Забили один гол. Це протистояння – з двох серій. Але мушу визнати, що суперник дуже мені сподобався. Своєю інтенсивністю, переміщеннями. Вони дуже добре заважали нам робити те, що ми вміємо. А коли нам вдавалося щось створити – не вистачало майстерності. Не розумію, чому у них лише один збірник. Я б запросив шістьох-сімох.

Сьогодні рахунок такий самий як у матчі чемпіонату у Києві – 2:3. Однак, у попередньому поєдинку ми виглядали краще. І повертаючись до попередньої думки. Якщо б у цій зустрічі Салтанов реалізував свої моменти – вона б розвернулася зовсім в інший бік.

– Як вважаєте, запрошення Салтанова і Поночовного до збірної – це позитив для «Кардинала-Рівне»?

– Це, однозначно, позитив. Для них це поштовх. Я їм вже сказав: «Не підводьте, бо ви – марка, обличчя нашого клубу!». Думаю, все буде гаразд. На мій погляд, їм ще рано. Втім, колись це треба робити. Тому, краще, щоб це сталося раніше. Можливо, вони швидше стануть на ноги. Тому цей виклик – позитив з усіх боків.

Тарас Шпичка, асистент головного тренера ФК «​ХІТ»​ (Київ):

– Матч був дуже непростим. «Кардинал-Рівне» серйозно підсилився влітку, прийшов новий тренер. Це серйозна команда. І ми дійсно дуже ретельно готувалися до цього поєдинку. Налаштовувалися як на битву. Оскільки, у вашому місті завжди є глядацький ажіотаж. За таких заповнених трибун приємно, але дуже непросто грати. Тому готувалися до дуже непростого матчу. Так і сталося.Було багато моментів, боротьби. Думаю, глядачам сподобалося це протистояння.

– Чому до Рівного не приїхав Дмитро Шувалов?

– Через сімейні обставини.

– Чи не розглядаєте Ви матчі Кубка України як підготовку до чемпіонату?

– Ні. Для нас усі матчі однаково важливі. І ми на кожну зустріч виходимо за перемогою.

– Після сьогоднішнього матчу у кого з суперників кращі шанси на кваліфікацію до чвертьфіналу?

– Це кубок! Тому шанси рівні. Був би рахунок 6:1 – тоді можна було б говорити про якусь перевагу однієї з команд. Рахунок – 3:2, і це фактично нульова нічия. У повторному матчі обидва суперники мають рівні шанси на продовження боротьби у турнірі.