Команда з Сумської області вже сміливо може вважатись одним зі старожилів нинішньої Першої ліги. В принципі, це логічно, оскільки «Рятувальник» виступає у другому за ранжиром дивізіоні українського футзалу вже близько трьох останніх сезонів (якщо автору цього матеріалу не зраджує пам'ять). І за цей час коллектив, який тренує Ігор Салівон, встиг завоювати реноме «міцного горішка», з яким складно грати будь-якому супернику. Особливо це стосується поєдинків у Ромнах, оскільки всі ми знаємо, що у цьому місті трохи нестандартний для офіційних змагань зал. Однак, на рівні Першої ліги це не заважає «Рятувальнику», а іноді навіть допомагає, стаючи зайвою перевагою.

Втім, навіть це не допомогло «рятувальникам» посісти таке місце, яке за підсумками регулярного чемпіонату Першої ліги дало можливість потрапити у плей-офф. Судіть самі: передостаннє восьме місце з дев'яти можливих має про щось свідчити. Чому так сталося? Чому команда, яка теоретично мала забирати очки у конкурентів та у претендентів на підвишення у класі, фінішувала так низько? Давайте для цього згадаємо увесь сезон. Там ми і отримаємо багато відповідей.

Якщо згадувати початок сезону, то він для «чорно-білих» був непоганим. Вони почали чемпіонат Першої ліги трохи пізніше за інші команди, а сааме – з другого туру. Однак, це їм не завадило у своєму першому календарному поєдинку обіграти принципових суперників з «СумДУ». І ця перемога мала дати наснагу «рятувальникам» для подальших звитяг. Так, в принципі, і сталося, оскільки після того роменчани змогли здобути перемоги над двома «Епіцентрами» - київським та івано-франківським. Особливо варто відзначити вікторію над столичним «Епіцентром К3». Цей результат для підопічних Ігоря Салівона був теж важливий, якщо згадати той факт, що їм традиційно важко давались очки у столиці України. І такий старт «рятувальників» (три перемоги у трьох стартових матчах) налаштовував на оптимістичний лад. Однак, виїзна поразка від «Юні-Ламана» стала початком чорної смуги невдач, які одна за одною переслідували «рятувальників». Так, іноді були проблески непоганої гри, як, наприклад, у домашній грі проти «Делівері». Але все одно результати залишали бажати кращого. За іронією долі, «рятувальникам» довелось чекати на нову перемогу аж до того часу, коли у Ромни завітав «Юні-Ламан». Ось тоді все було на користь роменчан: і жага реваншу, і рідний нестандартний зал. Чи можна дивуватись тому, що «Рятувальнику» вдалося у цьому поєдинку втілити свої наміри у життя? Мабуть, ні.

Але після цього переможного результату над командою, яка тепер готується до виступів у Екстра-лізі, у «Рятувальника», на жаль, не пішла біла смуга. Як раз навпаки – продовжились невдачі. Можна, звичайно, сказати, що підопічним Ігоря Салівона вдалося завершити сезон перемогою над «Спортлідером-2», якби не одне «але»: кому буде радість від технічної перемоги? Отже, якщо не враховувати цей «технар», то можна сказати, що команда з Сумщини закінчила «регулярку» поразкою. Тому, і не дивно, що регулярний чемпіонат у Першій лізі «Рятувальник» завершив на передостанній сходинці.

З цього робимо один з висновків. Можливо, «чорно-білі» десь переоцінили свої сили, особливо після трьох перемог постпль на старті сезону.А, можливо, десь їм не пощастило здобути більш прийнятний для себе результат. Втім, як не крути, а результати сезону вже змінити не можна. Недарма ж кажуть, що гра забувається, а результат – залишається.

Хоча, якщо подивитись на склад «Рятувальника», то там було, кому зробити так, щоб роменчанам і таланило більше у плані результату, і щоб місце у таблиці, відповідно, було більш вищим. Перш за все, мова йде про одного з кращих бомбардирів Першої ліги Андрія Анцибора, екс-гравця «СумДУ» Валерія Карацюбу та екс-гравця «Шахтаря» Сергія Ткаченка. Саме це ударне тріо «чорно-білих» мало забезпечувати результат – з їх-то досвідом! І вони робили все можливе та неможливе для того, щоб їх корисні дії приносили прийнятний результат для команди. Однак, їх зусиль було мало. Хоча треба ще відзначити, що інші гравці «Рятувальника» також намагались тягнутися за своїми лідерами, і це їм іноді вдавалось. Однак, можливо, десь у їх грі виникала нестабільність, тому вони і не могли підтримати своїх більш досвідчених пертнерів. І це, мабуть, теж є причиною чорної смуги результатів та восьмого підсумкового місця.

Однак, не будемо забувати ще і той факт, що у сезоні 2015-2016 склад Першої ліги сам по собі був дуже рівним. І це призводило до того, що майже у кожному поєдинку булла інтрига, і неможливо було наперед передбачити результат того чи іншого поєдинку. А це означало, що і команди-аутсайдери змагань (такі, як «Спортлідер-2» та «Рятувальник») мали би підлаштовуватись під цей рівень. Так було на початку сезону, судячи з результатів. Але як це не банально звучить, протее здається, що на якомусь етапі «рятувальники», окрім усих причин, які були описані вище, просто самі якось зупинились, у той час як їх суперники пішли вперед. Однак, навіть у такій ситуації «Рятувальник» намагався відстоювати реноме «міцного гроішка».

Що ж, на жаль, команда з Сумської області, якщо називати речі своїми іменами, провалила цей сезон у Першій лізі. Але у «рятувальників» ще є ціле літо для того, щоб подумати, як покращити свою гру. Тим більше, знаючи те, що вони, як було сказано на початку цього матеріалу, є одними зі старожилів нинішньої Першої ліги. І якщо туди заявиться хтось з новачків, то мають бути команди, які мають на власному прикладі показати високий рівень Першої ліги. Тому, є всі підстави вважати, що «Рятувальник» зробить правильні висновки і зможе у наступному сезоні як мінімум поборотися за місце у плей-офф.

Артем Терентьєв, прес-служба Асоціації футзалу України