Гравець сербського «Економаца» та збірної України Дмитро Сорокін розповів про своє повернення до національної команди, поєдинки з Францією та цьогорічний виступ його клубу в основному раунді Ліги чемпіонів.

– Дмитре, у зв’язку з травмою, Ви впродовж тривалого терміну не викликалися до збірної. Розкажіть про відчуття після повернення до національної команди.

– По-перше, мене дуже тішить, що я повернувся до національної збірної. Дійсно, впродовж тривалого терміну я не грав. Намагаюся набрати форму. Маю позитивні емоції під час перебування у збірній. Завжди приємно, коли тебе сюди викликають і так само завжди хочеться грати.

– Наша збірна провела два поєдинки з Францією. Як загалом оціните суперника?

– Я би поділив ці зустрічі на два етапи: перший та другий тайми. Обидва рази перші половини зустрічей нам вдавалися краще. Мені здається, що на гру частково вплинуло те, хлопці приїхали після клубних поєдинків в Україні. Нам є куди зростати. Головне зробити висновки та проаналізувати наші помилки.

– Чим відрізнялися між собою два поєдинки зі збірною Франції?  

– Перший поєдинок завжди виходить важким. По-перше, хоч минула і доба після приїзду до Франції – це все одно створює певний відбиток, можливо хлопці трохи хвилювалися. Другий матч був значно простішим для нас з фізичної точки зору. Так вийшло, що двічі пропустили у першому таймі, змушені були відіграватися. На жаль, не вийшло, хоч моментів у нас було цілком вдосталь.

– Цьогоріч у Лізі чемпіонів підібралася така собі «українська група». Ви у складі «Економаца», Дмитро Литвиненко виступав за «ЕРА-ПАК» і, звичайно, «Продексім». Наскільки цікаво грати проти своїх партнерів за збірною на міжнародній клубній арені?

– Вдруге Крагуєвац приймає основний етап Ліги чемпіонів і знову «Продексім» потрапляє до нашої групи. По-перше, радію від зустрічі з українськими футзалістами. Адже, все одно я трохи сумую за Екстра-лігою і було приємно протистояти клубу зі своєї Батьківщини. Щодо гри. Футзал – це такий вид спорту, що коли втрачаєш концентрацію навіть на нетривалий період часу – долю матчу можна вирішити за 10 хвилин. Як, загалом, і сталося у нашому протистоянні з «Продексімом».

– Як вважаєте, наскільки власний паркет допоміг «Економацу» здобути єдину перемогу, яка стала перепусткою до елітного раунду?

– Ми погано провели поєдинок з «ЕРА-ПАКом». Нас покарали за власні помилки. У Сербії вболівальники люблять спорт і, якщо я не помиляюся, матчі нашої команди у Лізі чемпіонів відвідували близько 4000 глядачів. Звісно, власні трибуни та паркет – це фактори, які нам, однозначно, допомогли здолати «Продексім» і кваліфікуватися далі.

– Як налаштовуєтеся на матчі елітного раунду, адже з групи до Фіналу Чотирьох потрапить не три, а всього одна команда?

– Готуємося як і завжди. Завдання команди – виходити далі з першого місця, але це футзал! Все може бути. М’яч круглий. Завжди цікаво протистояти таким клубам як «Барселона» та «Газпром-Югра». Добре, що ми потрапили саме до цієї групи. Адже завжди присутнє бажання випробувати себе на тлі команд високого рівня.

– Окрім протистоянь з українськими командами, в основному раунді Ліги чемпіонів суперником «Економаца» також був «Інтер Мовістар» з Рікардіньо. Буквально за місяць наша збірна протистоятиме Португалії. Скажіть, наскільки це дорогоцінний досвід – протистояти гравцям такого класу на рівні клубів та збірних?

– Чим більше таких матчів, тим більше, проти таких футзалістів як Рікардіньо та й загалом команд рівня «Інтер Мовістар» і збірної Португалії, тим більше безцінного досвіду ти отримуєш. Це допомагає тобі зростати як футзалісту. Хочеться проводити якомога більше таких поєдинків.

– Минулоріч «Економац» здобув золоті медалі чемпіонату Сербії та національний Кубок. Цього сезону команда розпочала чемпіонат з семи перемог поспіль. Поки що у Сербії немає суперника, який готовий обігрувати клуб з Крагуєваца?

– Буду відвертим, поки що справжніх конкурентів на внутрішній арені у нас немає…

Прес-служба Асоціації футзалу України