«RED» (Київ) – «Бренд Груп» (Луцьк) – 5:2
Голи: Семенов (3), Химяк (6, 10), Савенко (8), Корнійчук (15) – Назарчук (12), Лисенко (24)

У стартовому матчі Елітного фіналу АФЛУ зустрілись одні з фактичних господарів турніру, луцький «Бренд Груп», та один з фаворитів змагань – столичний «RED». Чому саме кияни були одними з фаворитів? Тому що на боці «червоних» і досвід гравців, і трохи довша лава запасних. До того ж, не будемо забувати, що київська команда цього сезону встигла засвітитись у Кубку України. А такий досвід ігор теж має даватися взнаки.

Власне кажучи, свій статус фаворита столичні футзалісти почали доводити вже на перших хвилинах гри, намагаючись зробити ставку на швидкий гол. І ця ставка спрацювала, коли на 3-й хвилині Семенов невідпорним ударом відкрив рахунок у зустрічі. Але цього киянам було замало. Вони продовжували контролювати м’яч, а якщо втрачали його, то одразу переходили у високий пресинг. І все це призвело до другого голу в ворота лучан. Цього разу автором взяття воріт виявився Химяк. Логічно, що після цього волиняни взяли тайм-аут, аби спробувати щось змінити у грі. Однак, сценарій поєдинку не змінювався – його, як і раніше, писали гравці зі столиці України. І лише десь на 8-й хвилині Балашев вступив у гру, але це було не зовсім серйозно. Натомість, «RED» після цього зміг збільшити свою перевагу до 3:0. Забивши третій гол, кияни перевели гру в більш спокійне русло. Але це не заважало «червоним» поступово доводити свою перевагу в класі. Що, власне кажучи, вилилось у дубль Химяка. Однак, розслабленість киян призвела до того, що вони несподівано пропустили «гол у роздягальню».

Після поновлення гри волиняни спробували перехопити ініціативу. Вочевидь, на них так вплинув забитий гол наприкінці першого тайму. Але гравці «RED» дуже швидко виправили ситуацію. Вони не тільки повернули собі контроль над грою, а і забили вп’яте. Варто відзначити, що гол у ворота Пританюка був забитий після класної контратаки, яку точним ударом завершив Корнійчук. Після цього господарі майданчику трохи посміливішали, почали створювати більше моментів біля воріт «червоних». Однак, м’яч у ворота київської команди не залітав. Натомість, київські футзалісти мали кілька нагод для того, щоб збільшити свою перевагу. Але, як показав подальший перебіг матчу, знову забити Химяку та компанії не судилось. Більше того – останнє слово в цьому поєдинку залишив за собою «Бренд Груп», який за 12 секунд до кінця скоротив відставання до трьох м’ячів, чим трохи підсолодив гірку пігулку стартової поразки на турнірі.

«Вікторія» (Краматорськ) – «Енерго№ (Кропивницький)  - 0:4
Голи: Ісаєв (5), Замніус (21), Андрієнко (22, 23)

Якщо «енергетики» з Кропивницького вже мають досвід гри у фінальній стадії АФЛУ, то у представників «Вікторії» як раз цього самого досвіду не мали. І саме фактор досвіду призвів до того, що кропивничани заволоділи ініціативою та намагались одразу втілити свою нехай і не таку відчутну, але все-таки – перевагу в гол. Однак, «енергетики» методично йшли до своєї мети, і наприкінці п’ятої хвилини все-таки відкрили рахунок у грі – гол на рахунку Ісаєва. Пропустивши гол, гравці «Вікторії» перейшли вже у свій наступ. Більше того – вони почали поступово загрожувати воротам Пастернака. Однак, швидко зрівняти рахунок вони не змогли. Не допоміг представникам Донеччини і взятий тайм-аут, хоча кілька разів м’яч цілком реально міг опинитись у воротах «Енерго». Але так само він міг влетіти у ворота «Вікторії». Проте, до перерви рахунок більше не змінювався.

«Вікторія» суттєво додала в активності, змусивши своїх опонентів грати більше на оборону. Але у той же час кропивничани намагались відповідати своїми контратаками. І одного разу навіть ледь не зробили рахунок 2:0 на свою користь. Однак, цим планам гравців у червоній формі завадив Чугуєв. Ближче до екватору другого тайму швидкості на майданчику збільшились, і це призвело до того, що небезпечні моменти стали з’являтись біля обох воріт. Згодом «Енерго» мав ще одну реальну можливість збільшити рахунок на свою користь, але Слівченко не зміг переграти у ближньому бою Чугуєва, поціливши у штангу. Однак, згодом рахунок все-таки став 2:0 на користь «Енерго», і зробив його таким Замніус. Здавалося, що після цього «Вікторія» мала би піти великими силами вперед. Так, в принципі, і сталося, але цього і чекали кропивничани, щоб організувати дві стрімкі контратаки, які двічі завершував голами Андрієнко. Фактично такий «бліцкриг» з боку «Енерго» і вирішив долю матчу.

«Енергія» (Житомир) – «Коксохімік» (Авдіївка) – 3:1
Голи: Слюсар (9), Тарасюк (20), Юрченко (24) – Балабанов (8)

Так вже склалося, що двом представникам Донецької області у перших своїх поєдинках Елітного фіналу АФЛУ довелось грати проти «енергетиків». Тільки якщо краматорській «Вікторії» протистояли представники енергетичної сфери з Кропивницького, то авдіївському «Коксохіміку» довелося грати проти житомирської «Енергі». І саме житомиряни в дебюті матчу зробили першу спробу взяти гру під свій контроль. На це авдіївці відповіли грамотною грою в обороні. Трохи згодом ігрова перевага житомирян почала вимальовуватись трохи чіткіше. Однак, незважаючи на це, «енергетикам» не вдавалося відкрити рахунок. А от «Коксохімік» на 8-й хвилині створив фактично перший свій момент і забив – це Балабанов пробив з дальньої відстані несподівано для всіх. Однак, щастя «червоних» було недовгим. Майже одразу «енергетики» зрівняли рахунок завдяки зусиллям Слюсаря. Після цього гра трохи пожвавішала. Житомиряни почали робити ставку на дальні удари, проте вони були не зовсім точними. «Чорно-білі» намагались більше грати першим номером. Але гравцям «Коксохіміка» вдавалося встояти під натиском своїх візаві.

«Енергія» продовжила тиснути після перерви. Часом житомиряни намагались розіграти свої комбінації до вірного, але їх ударам бракувало точності. Також варто віддати належне й авдіївцям, які довго терпіли, граючи без м’яча. За цю терплячість «Коксохімік» маг отримати винагороду на 18-й хвилині, але Балабанов не реалізував вихід віч-на-віч з Гутником. А вже через дві хвилини «Енергія» змогла покарати своїх опонентів за таке недбале ставлення до своїх моментів. Тарасюк вивів житомирян вперед, після чого «Коксохімік» взяв тайм-аут. Але, всупереч очікуванням, представники Донеччини не пішли з п’ятимі намагалися знайти своє щастя біля чужих воріт, граючи у рівних складах. Та їх старання були марними, враховуючи те, що «енергетики» були до цього готові і, до того ж, вони дуже небезпечно відповідали своїми моментами. Логічним підтвердженням того, що житомиряни були ближчими до мети, став гол Юрченка на останній хвилині матчу, який і підбив підсумок матчу – 3:1 на користь команди з Житомира.

«Надія-2» (Хорів) – «Лідер» (Чернівці) - 2:1
Голи: Кузик (4), Гриник (12) – Чехов (17)

Після того, як основний склад хорівської «Надії» став переможцем Всеукраїнського фіналу АФЛУ, було цікаво подивитись на старт другої команди цього волинського клубу в рамках Елітного фіналу. Суперником дублерів «Надії» став чернівецький «Лідер», який був фактично «темною конячкою». Хорівчани одразу взялися до справи і почали шукати ключі до воріт «лідерів». І вже на 4-й хвилині вони змогли відкрити рахунок у поєдинку. Після цього «Надія-2» продовжувала тиснути на ворота чернівчан, однак ті вдало тримали оборону. Багато в чому це відбувалося завдяки зусиллям Мотреску, який неодноразово рятував своїх партнерів у воротах. Дійсно: якби не голкіпер «Лідера», то рахунок міг би бути ще більшим. Втім, за 29,7 секунд до кінця першого тайму Мотреску все-таки не зміг врятувати свою команду, і Гриник зробив рахунок 2:0 на користь «Надії-2».

Другий тайм волиняни почали, граючи з п’ятим. Це вони, перш за все, робили для того, аби якомога більше часу потримати м’яч у себе. Однак, в одному з епізодів це призвело до випаду з боку «Лідера», і Ковальчук був змушений фолити. На щастя для «Надії-2», це ще не був пенальті, а штрафний. Тим не менш, це був «дзвіночок» для господарів майданчику. Ще гучнішим він став, коли Чехов відквитав один м’яч. Це вже змусило волинських футзалістів грати трохи обережніше. Але в той же час чернівчани почали додавати у гостроті своїх атак, коли у «Надії-2» атакуюча гра трохи розладналася. Аби уникнути подальших проблем, хорівчани знову перейшли до гри з п’ятим. У відповідь на це «лідери» спробували розіграти зайвого на останній хвилині гри, але нічого хорошого для команди з Буковини у кінцівці гри не відбулося.

«Eнерго» (Кропивницький) – «RED» (Київ) – 1:3
Голи: Ісаєв (22) - Семенов (11, 22), Корнійчук (16)

З перших же хвилин «RED» захопив ініціативу, показуючи всім своїм видом готовність вирішити питанні першої сходинки у групі «Е» достроково. Однак, кропивничани показували характер і бажання як мінімум не дати суперникам здійснити їх задуми. Зокрема, гравці «Енерго» кілька разів змушували Балашева вступити у гру. Тим не менш, як показав стартовий відрізок гри, на настрій киян це не вплинуло. І в результаті Пастернак часто працював у «рамці» своїх воріт, рятуючи «енергетиків» від неминучого голу. Втім, київська команда продовжувала надалі контролювати гру. Раз по раз вона доводила свої комбінації до ударів по воротах «Енерго», але ці спроби гравців «RED» були неточними. Але на 11-й хвилині щастя таки посміхнулося киянам: Семенов відкрив рахунок. Тут же кропивничани могли зрівняти рахунок після розіграшу штрафного, але Балашев виправився за «гірчичник», отриманий за кілька секунд до того. А незадовго до сирени на перерву Андрієнко мав зрівнювати рахунок, але якимось чином не влучив у вільний кут воріт Балашева. Тому, «гол у роздягальню» не відбувся.

Не вдалося «енергетикам» забити і «гол з роздягальні». У кропивничан було кілька дуже реальних нагод для цього, але Балашев якимось дивом рятував «RED» віл пропущеного голу. А от партнери Балашева по команді змогли подвоїти свою перевагу на 16-й хвилині після того, як відзначився капітан киян Корнійчук. Він же трохи згодом ледь не забив після класного індивідуального проходу, однак переграти Пастернака не зміг. У відповідь «енергетики» могли цілком реально відквитати один м’яч, але на допомогу Балашеву прийшла поперечина. По всьому було видно, що здаватись кропивницька команда не збиралась. Однак, для підтвердження цього «енергетикам» не вистачало голу. І він таки відбувся – Ісаєв скоротив рахунок до мінімуму і подарував своїм партнерам по команді надію на хороший результат. Але буквально через кілька секунд Семенов поновив фору «RED» у два м’ячі. І цей гол фактично вирішив долю поєдинку на користь представників столиці.

«Бренд Груп» (Луцьк) – «Вікторія (Краматорськ)  - 11:1
Голи: Козачок (4, 19, 22), Лисенко (12, 20, 21, 24, 24), Заболотько (18, 21, 23) – Сороченко (6)

З тих поєдинків, які вже були до цього часу зіграні, цей вирізнявся своїм початком. Якщо в інших іграх майже одразу вимальовувалась перевага однієї з команд, то тут все почалося з розвідки боєм. Поступово обидві команди розкачувались, але господарі майданчика зробили це швидше. Про це свідчив і гол, забитий на 4-й хвилині гри. Це Козачок дальнім ударом застав зненацька Чуєва. Футзалісти Краматорська, звісно, пішли відіграватись, і зробили вони це дуже швидко. Рівний рахунок оживив гру, зробив її трохи швидшою. Але згодом обидві команди почали віддавати перевагу позиційному футзалу, намагаючись до вірного розігрувати свої атаки. Можливо, це було пов’язано з тим, що і Бренд Груп» і «Вікторія» просто вичікували можливість для удару. Але іноді гра ставала динамічнішою у зв’язку з тим, що часом моменти у обох воріт виникали стрімко та зненацька. І це додавало драйву грі. І так би, можливо, гра проходила надалі, якби за 21 секунду до перерви Лисенко не вивів «Бренд Груп» вперед.

Лучани свідомо віддали ініціативу своїм опонентам з Краматорська. Це було зроблено для того, щоб мати більше можливостей для створення контратак. І ці контратаки гравці «Бренд Груп» створювали. Але у той же час було видно, що у краматорчан є велике бажання зрівняти рахунок. Тому, вони намагалися знайти будь-яку шпарину в обороні «сіро-білих», аби в результаті змусити Притолюка капітулювати. Але замість того гравці «Вікторії» втретє пропустили після того, як «Бренд Груп» все-таки реалізував одну зі своїх контратак – 3:1. Після цього «Вікторія» буквально посипалась. І рахунок дуже швидко став зростати у геометричній прогресії. Варто відзначити Олександра Лисенка, який оформив пента-трик. Отже, ми стали свідками бенефісу луцьких «брендовиків».

«Лідер» (Чернівці) – «Енергія» (Житомир) – 1:6
Голи: Спірідонов (14) - Єлісєєв (2), Юрченко (7), Ничипоренко (10), Петренко (15), Яцковець (22, 23)
Попередження: Херняк (17) – Яцковець (22)

Житомирські «енергетики» дуже швидко, без розкачки, почали поєдинок проти «Лідера». Тому і не дивно, що вони вже на 2-й хвилині відкрили рахунок. Після цього житомиряни не скинули оберти, а навпаки – почали грати ще гостріше, тому роботу у Мотреску вистачало. Однак, це не завадило Юрченку зробити рахунок 2:0 на користь «Енергії» на 7-й хвилині. «енергетики» і надалі нарощували темп, тому гравці «Лідера» не завжди встигали за своїми опонентами. Більше того – у діях чернівчан було багато сумбуру. Саме ним і скористався Ничипоренко, коли забивав третій м’яч «Енергії» у цьому поєдинку. В принципі, по ходу першого тайму перевага «Енергії» не викликала сумнівів, і рахунок на табло – тому підтвердження.

Другу 12-хвилинку житомиряни почали трохи розслаблено, за що і поплатились. Спірідонов відквитав один м’яч, що дозволило інтризі бодай би якимось чином повернутися у гру. Але, як з’ясувалося, ненадовго. Скоро Петренко відновив перевагу «Енергії» у три голи, і все повернулось на свої кола. «Енергетики» більше володіли м’ячем, і, відповідно, вони створювали більше нагод у чужих воріт, ніж їх суперники. І це змушувало буковинців переходити на гру з п’ятим польовим. Однак, реалізувати штучну більшість їм не вдавалося. Так само не вдавалося забити і у рівних складах, хоча нагоди для цього були. Натомість, житомирянам в одному з епізодів вдалося покарати своїх чернівецьких візаві за порожні ворота. І це ще була не межа – скоро Яцковець оформив дубль, тим самим сповна виправившись за свою жовтукартк. У підсумку фінальна сирена зафіксувала рахунок 6:1 на користь «Енергії».

«PARTIZAN» (Київ) - ВІГО (Тернопіль) – 2:1
Голи: Бондарук (7), Шугайло (21) – Галадза (15)
Попередження: Жук (20)

Вже за традицією київські «партизани» є одними з фаворитів Елітного фіналу, і логічно, що вони мали виправдати цей високий статус вже у першому своєму поєдинку на турнірі проти тернопільського «ВІГО». Але тернополяни гідно чинили опір. Більше того – вони намагалися створювати моменти біля воріт Гуця, змушуючи його вступати у гру. Однак, з плином часу ситуація на майданчику змінилась. «Партизани» прибрали до себе ініціативу і стали частіше створювати моменті біля володінь Таращука. Врешті-решт, це призвело до того, що кияни повели у рахунку. Але варто віддати галичанам належне за те, що вони після цього не знітились. Вони намагались припускатися якомога менше помилок і очікували на похибки з боку суперників. І таки похибки іноді з’являлись, але покарати за них «зеленим» не вдавалось. І в такому стилі пройшов майже весь перший тайм.

Початок другого тайму пройшов під знаком вдалої гри Таращука. Здавалося, що через деякий час «партизани» все-таки дотиснуть своїх візаві та зроблять рахунок 2:0 на свою користь. А вийшло навпаки. На 15-й хвилині гравці ВІГО» розіграли штрафний, результатом якого став гол Галадзи – 1:1. Такий перебіг подій не влаштовував киян, які тут же стали грати швидше попереду, намагаючись заплутати тернополян. Однак, галичани на таку плутанину не велись. Більше того – вони відповідали своїми небезпечними випадами. Але в один момент, на 21-й хвилині, гравці «ВІГО» під час розіграшу «стандарту», втратили на своєму «п’ятачку» Шугайла, який і став автором голу – 2:1 на користь «партизанів». Кияни розуміли, що в такій ситуації не треба віддавати м’яч суперникам, тому намагались його більше контролювати. Однак, це не заважало тернопільським футзалістам створювати моменти біля воріт Гуця, аби врятувати гру. Згодом вони перейшли на гру з п’ятим, проте їх зусилля були марними. Отже, один з фаворитів змагань стартував з нехай і нелегкої, але – перемоги.

«Моноліт» (Харків) – «Металург» (Соколовське) – 2:0
Голи: Айвазян (8), Волобуєв (24)
Попередження: Носов (6), Воронько (8), Кравченко (19) – Шкварько (16)

Коли на майданчик мав вийти харківський «Моноліт», то любителя футзалу, які вже давно цікавляться грою у форматі 5х5, мабуть, хотіли побачити той самий «Моноліт», який колись грав у Екстра-лізі. Але той «Моноліт» наразі грає у «Кубку ФК «Універ» під назвою «Viva Cup», а до Луцька завітав повний тезка цього колись відомого клубу – також «Моноліт». Хоча у складі нинішнього «Моноліта» достатньо гравців, які пройшли школу тієї команди, яка нині носить назву «Viva Cup». Це і Іван Гурко, і Євген Кравченко, і Данило Абакшин, і Сергій Айвазян. Тому, у складі харків’ян було, на кого подивитись. І не дивно, що «моолітівці» з перших хвили почли плести мережива своїх атак біля воріт Панібратця. Але трохи згодом «металургам» вдалося дещо вирівняти гру, і це, звісно, аж ніяк не було на руку «Моноліту». Однак, як не намагались гравці «Металурга» втримати своїх суерників, та вони все-таки змогли відкрити рахунок у зустрічі – е Айвазян опинився у потрібному місці та у потрібний час. Після цього гра наче мала піти під диктовку «Монолвта», але харків’яни почали грати більш агресивно, що призводило до отримання «гірчичників» (Носов та Воронько). Однак, трохи опанувавши себе, «монолітів ці» знову почали шукати можливості для збільшення рахунку. Однак, «металурги» встояли.

«Металургу» треба було забивати, зрівнювати рахунок. Але як це зробити, коли «Моноліт» постійно вмикав високий пресинг та майже постійно «сидів» на воротах Панібратця? Однак, згодом «помаранчево-чорні» все-таки спробували перевести гру на половину «Моноліта». Окрім того, намірам «металургів» посприяв і той факт, що у харків’ян вже було п’ять фолів. І це, звісно, змушувало слобожанців грати обережніше. Розуміючи це, «чорно-червоні» спобували посунути гру ближче до володінь Панібратця, проте атакувальна гра у Кравченка та компанії чомусь розладналась. Під кінець гри «металурги» ішли вп’ятьох, намагаючись зрівняти рахунок. Але замість того отримали гол у порожні ворота від Волобуєва, який фактично поставив крапку в матчі.

«Коксохімік» (Авдіївка) – «Надія-2» (Хорів) – 0:4
Голи: Ковальчук (6), Калуцький (8), Вацяк (8), Кузік (10)
Попередження: Кольцун (22)

Перед матчем «Коксохімік» - «Надія-2» відбулась офіційна церемонія відкриття Елітного фіналу АФЛУ, після чого почався і сам поєдинок. Обидві команди одразу показали, що готові у будь-який момент загострити гру. Однак, хорівчани, які у цьому матчі були номінальними гостями, трохи згодом почали інтенсивно намацувати слабкі місця в обороні «Коксохіміка». І на екваторі першого тайму волиняни таки змогли знайти шпарину в редутах авдіївців, якою миттєво скористався Ковальчук. «Надія-2» продовжила грати у такій же наступальній манері. І така тактика дала свої результати. Скоро господарі майданчику вели вже з рахунком 3:0. «Коксохімік», якому по такій грі вже не було, чого втрачати, спробував попритискати суперників на їх половині майданчику. Але замість того представники Донеччини отримали ще один гол у свої ворота. 4:0 на користь «Надії-2» за підсумками першого тайму – чи не забагато це?

«Коксохімік» спробував залишити дебют другої 12-хвилинки за собою. Однак, в одному з моментів Балабанову не вдалося переграти Русецького. Окрім того, воротар «Надії-2» ще у кількох епізодах виручив свою команду. Як би там не було, а гра стала швидкою, і якби не результат на табло за підсумками другого тайму, то, мабуть, важко було би комусь віддати перевагу, оскільки моменти виникали біля обох воріт, і у обох воротарів – Русецького і Баєва – була робота. Аби повернути собі контроль над грою, хорівчани згодом почали грати з п’ятим польовим. І дійсно – вони стали більше володіти м’ячем, фактично контролювали ситуацію на майданчику (тим більше, рахунок дозволяв), але забивати, вочевидь, не поспішали. Цим ледь не скористались гравці «Коксохіміка», які під кінець гри спробували все-таки забити «гол престижу», але замість цього лише двічі перевірили на міцність каркас воріт. А от забити авдіївцям так і не вдалося.

«Металург» (Соколовське) – «PARTIZAN» (Київ) – 2:3  
Голи: Долованюк (8), Р. Тимофієнко (18) - Данилів (4), Синельниченко (17), Гнатюк (24)  
Попередження: Зінов’єв (19) - Бондарчук (5), Жук (18), Гнатюк (19)  
Вилучення: Зінов’єв (19 – друге попередження)

Враховуючи те, що показали «Металург» та «PARTIZAN» у своїх перших матчах на цьому Елітному фіналі АФЛУ, було цікаво подивитись: чи дійсно обидві команди грають наразі так, як вони вже зіграли, чи вони ще можуть додати у своїй грі? Судячи по перших хвилинах гри, «Металург» явно показав, що він може додати. Більше того – ця команда цілком реально могла відкрити рахунок у матчі. Але зробили це кияни. Цей гол мав би допомогти киянам надалі вести гру. Але вийшло так, що «металурги» почали «огризатись», і це ледь не призвело до нових неприємностей біля воріт Гуця. Ба більше – голкіперу «партизанів» доводилось рятувати свою команду. Зрештою, Гуць на 8-й хвилині таки був змушений витягати м’яча з сітки своїх воріт. А змусив його це зробити Долованюк. В принципі, якщо судити логічно, то гол у ворота киян назрівав. Тому, «гробарі» (хто не знає – так у Сербії називається фан-рух белградського «Партізана», тому цю назву можна віднести і до «Партизана» київського. – Прим. авт.) тепер мали знову доводити, що вони є фаворитами цього матчу не тільки на папері. І столична команда пішла вперед. Однак, «металургам» вдалося вистояти.

Коли почалась друга половина зустрічі, то на майданчику спорткомплексу ТРЦ «Адреналін-Сіті» побільшало боротьби. Але це не означало, що гострих епізодів поменшало – їх також вистачало. А коли «партизани» вийшли вперед після голу Синельниченка, то гра стала ще гострішою, адже «Металург» побіг відіграватись. І він таки відігрався. Все це свідчило про те, що жодна команда не хотіла поступатись. Але іноді ця непоступливість переростала у фоли та картки. А на 19-й хвилині безглузде вилучення отримав «металург» Зінов’єв. За кілька миттєвостей до того він отримав «гірчичник» за фол. А після цього він поспішив вийти зі «стінки», за що отримав другу жовту картку. «Партизани» могли реалізувати більшість і мали для цього забійний момент, але Синельниченко не влучив у порожній кут воріт. «Металург» вистояв дві хвилини у меншості, але продовжував грати від оборони. Однак, іноді «металурги» все-таки переходили до атакувальних дій. Однак, за 54,6 секунди до кінця зустрічі гравці «Металурга не вгледіли за Гнатюком, а той у підсумку став автором голу. Ясна річ, що після цього футзалісти з Соколовського пішли вп’ятьох. Однак, оскільки вже залишалось мало часу, то врятувати гру вони не змогли.

«ВІГО» (Тернопіль) – «Моноліт» (Харків) – 1:7
Голи: Копцюк (12) - Моспан (3), Халін (4, 23), Дуплій (5, 12, 19), Абакшин (23)
Попередження: Богач (11) – Абакшин (14)

В останньому матчі ігрового дня зустрічались «ВІГО» та «Моноліт». І, судячи з початку гри, більше сил залишилось у харків’ян. Вони з перших секунд запропонували швидкий футзал, до якого футзалісти з Тернополя були не готові. В результаті Моспан та Халін дуже швидко забили по м’ячу в ворота Таращука. А трохи згодом у воротах «ВІГО» опинився і третій м’яч, який був забитий після помилки тернополян у своєму штрафному майданчику. «Моноліт» і надалі продовжував грати першим номером, і по такій грі досвідчений Гурко відверто нудьгував у своїх воротах. І лише на 9-й хвилині матчу Гурко вперше по-серйозному вступив у гру. А тим часом у його партнерів по команді явно збився приціл. Атаки «Моноліта», як і раніше закінчувались ударами по воротах Таращука, але вже не такими точними. І цим все-таки скористались тернополяни, скоротивши рахунок наприкінці першого тайму – відзначився Копцюк. Але останнє слово у першому таймі було за командою з Харкова – Дуплій оформив дубль.

«Моноліт» продовжував вести гру і переважати «ВІГО» майже в усіх компонентах гри. Тільки іноді, зрідка вони дозволяли своїм візаві створювати щось більш-менш небезпечне біля воріт Гурка. Можна сказати, що слобожанці грали за рахунком. Але у той же час вони не полишали надій збільшити свою перевагу в рахунку. І, врешті-решт, вони це зробили на 19-й хвилині – Дуплій оформив хет-трик. По суті, гра була зроблена. Залишалося лише дізнатись її остаточний рахунок. А він виявився ще більш розгромним – 7:1 на користь «Моноліта».

За матеріалами офіційного сайту Аматорської футзальної ліги України
Фото: Ігор Супкарьов