Президент ЖФК «Тесла-Збірна Харківської області» Данило Єрьомка проаналізував частину сезону, що минула у Вищій лізі, а також розповів про історію становлення команди та її структуру.

– Як оціните частину сезону, що минула для команди?

– Перед «Теслою-ЗХО» були поставлені максимальні завдання. Ціла низка результатів спочатку були для мене неочікуваними, а потім стали закономірністю. Цього сезону у нашого клубу вийшло далеко не все. Нині ми ризикуємо втратити навіть друге місце. Тож, результатом я незадоволений.

– Як охарактеризуєте трансферну політику клубу. Наскільки впродовж сезону допомогли новачки?

– Передусім, скажу, що на відміну від чоловічого футзалу – у жіночому значно важче знайти підсилення. Наприклад, у нашому локальному чемпіонаті грають близько двохста команд. Відповідно, ресурс щодо пошуку потенційних гравців для своїх команд є чималим. Варто віддати належне Володимиру Колку, який заклав певну базу. Нині вона дуже допомагає. Станом на сьогодні я не бачу команд, які б структурно підходили до футзалу, ставивши перед собою якісь серйозні плани на майбутнє. Все відбувається досить стихійно. Чотири команди, які продовжують боротьбу у другому етапі Вищої ліги зібрали у своїх складах фактично всіх футзалісток.

Щодо трансферів, то багато з них орієнтовані на перспективу. Водночас, від Юлії Дударчук, яка є стабільним гравцем збірної, та Софії Рубан ми одразу вимагали виконання конкретних завдань. Однак, якщо вести мову про Юлію, то футзал, в який вона грала у складі «ПЗМС» досить серйозно відрізняється від нашого. Передусім, з тактичної точки зору. Вона проявила себе не на всі 100%, однак, дуже багато працювала. Питань щодо її ставлення до роботи бути не може. Софією я також задоволений. Звичайно, прикро, що вона знову зазнала неприємної травми. На жаль, пошкодження не дають їй повністю розкрити свій потенціал. Вона досить добре провела ті поєдинки, в яких виходила на майданчик. На неї ми надзвичайно серйозно розраховували, і хтозна як би завершилися наступні поєдинки нашої команди, якщо б Софія змогла взяти у них участь. Зараз можу лише побажати їй здоров’я.

Якщо вести мову про наші зимові підсилення, то от якраз вони більше спрямовані на майбутнє. Однак, та сама Олена Підгорна досить непогано пожвавила гру. Вона отримувала не надто багато ігрової практики у «Будстарі-НПУ». Втім, перебуває у досить непоганій формі.

Щодо Марії Васковець. Є низка досить непростих моментів, які, передусім, пов’язані з чемпіонатом, в якому вона виступала. Угорська першість є слабшою за рівнем, ніж наша. Однак, у той самий час, кількість команд та матчів є більшими. Загалом, вимоги до гравців там є нижчими, ніж в Україні. Тому, кілька футзалісток з нашої країни можуть допомогти команді у здобутті результату. Що ж до Марії, то вона досить непогано бачить майданчик. Втім, на цей момент їй не вистачає тактичної підготовки, фізичних кондицій та впевненості у собі. Над цими компонентами варто буде попрацювати у майбутньому.

Анастасія Чиженок є вихованицею КДЮСШ «Олімп» – досить непоганої системної школи, яких має бути більше у нашій країні задля створення конкуренції. За самовідданістю до неї також питань немає. Окрім того, я б відзначив і багатьох дівчат з нашої другої команди, які стукають у двері основи та готові створювати конкуренцію. Той-таки студентський кубок став зайвим підтвердженням цих слів.

– По ходу сезону склад «Тесли-ЗХО» поповнила Анна Сидоренко. З нею команда додала, однак, у новому році глядачі її на паркеті не побачили. Що сталося?

– Станом на цей момент Анна зробила вибір на користь футболу. Чому так сталося? З одного боку, вона має контрактні зобов’язання перед «Житлобудом-1». З іншого, питання навіть не у фінансах. Вона бачить нинішній стан жіночого футзального чемпіонату. У футболі теж мало команд. Фактично, єдиний суперник – «Житлобуд-2». Однак, є перспектива пограти у Лізі чемпіонів. Для неї це новий досвід. Можу лише побажати їй успіхів.

– Як загалом оціните рівень цьогорічного чемпіонату?

– Його рівень став нижчим. У перші місяці інтенсивність була досить непоганою, потім вона зменшилася. Доволі часто грала збірна. Однак, це не критика, а просто доконаний факт. Тобто, ми збільшили кількість поєдинків, однак, інколи мали паузи, які тривали два або три тижні. Трохи знизився рівень команд. Ми перебуваємо не у найкращій формі, досить пізно увімкнувся у боротьбу «IMS-НУХТ». Так вже сталося, що інтрига боротьби за перше місце вже давно була вирішена. Наскільки б вистачило «Будстар-НПУ», якби хтось з їхніх лідерів зазнав пошкодження – важко сказати. Лавка у команди є досить маленькою, а гру, здебільшого, формує дует Гриценко-Шульга. Вони – головна запорука успіху команди. Втім, загалом, фізична форма у «Будстара-НПУ» була на досить високому рівні. Якщо повертатися до «Тесли-ЗХО», то саме поразка від киян на власному паркеті надзвичайно вдарила і по гравцях, і по тренерському штабу. Щодо «ПЗМС», то якщо команда збереже склад та буде інтенсивно підходити до тренувань – шанс повернути рівень кількарічної давнини вони матимуть. «Ладомир» втратив декількох важливих гравців. Цього сезону вони нічого не продемонстрували. Загальне зниження рівня команд вплинуло на моє враження від усього турніру. Також важко давати оцінку чемпіонату, який досі не завершився. Однак, наскільки я знаю, всі налаштовані його дограти.

– Враховуючи маленьку кількість команд, чи розглядали б можливість розширення чемпіонату, однак, з потенційним зростанням кількості матчів проти менш боєздатних суперників?

– Є свої «за» та «проти». Позитив полягає у тому, що у перспективі наш чемпіонат може отримати більшу кількість сильних команд. Однак, учасники повинні мати певну програму підготовки гравців. Команди, які розпилюють місцевий бюджет або фінансування від спонсорів, і нічого не можуть запропонувати навіть у майбутній перспективі – нашому чемпіонату не потрібні. Як мінімум, я не бачу у цьому сенсу. Хотілося б мати такі команди як КДЮСШ «Олімп». Щоправда, там зараз проходить зміна поколінь. Знову ж таки, будуть досить юні дівчата. ДЮСШ ім. Бутовського – непоганий варіант. Тут питання полягає у фінансах. 

– Зараз у футзалі пауза. Як полягає ситуація з зарплатнею гравців та персоналу клубу?

– Фінансовий стан гравців, зазвичай, залежить від спонсорів. Останні в умовах нинішніх реалій перебувають не у найкращій формі. Зарплатня за березень була виплачена у повному обсязі. Весь квітень всі провели на карантині. У будь-якому випадку, якісь гроші ми заплатимо. Сказати точніше поки що не можу.

– Розкажіть більше про історію клубу. Звідки бере походження його назва?

– Таку назву має один з харківських барів. Коли ми розділилися з КДЮСШ №8 – постало питання щодо того як назвати команду. Її адміністратор Олена Клімова запропонувала таку саму назву як у бару дати й команді – «Tesla». Можливо, у певних рекламних цілях. Однак, аби це працювало – потрібні значно більші зусилля та фінансові вкладення. Якщо заглибитися у питання, Харків є досить серйозним містом щодо промисловості, освіти й науки. Тому ми вирішили взяти в якості назви прізвище видатного фізика – Ніколи Тесли. Як на мене, воно асоціюється з чимось інноваційним або прогресивним. Щодо назви бару, то вона є абревіатурою, і розшифровується таким чином: «The e-sport lounge area», тобто така собі лаунж-зона для кіберспорту. Початкова ідея полягала у тому, що там будуть трансляції для кіберспортсменів, але згодом ми від цього відійшли.

– До слова, з приводу реклами. Ви є чи не єдиною командою, яка у перерві трансляцій матчів показує рекламні блоки. Наскільки це працює?

– Звичайно. Ми маємо спонсорів, які є небайдужими до футзалу. Реклама під час трансляцій у певній мірі допомагає, однак, передусім, співпраця базується на любові до виду спорту. Загалом, це можливість для спонсорів розширити власну аудиторію. 

– Щодо назви. Під час сезону вона змінилося, і нині Харків у Вищій лізі серед жіночих команд представляє «Тесла-Збірна Харківської області». Що цьому посприяло?

– На Харківщині змінився губернатор. Ми й до того вели перемовини з місцевою владою, однак, у певних випадках допомога була, але у більшості – ні. З 2020-го року «Tesla» є офіційною збірною Харківської області з футзалу. У спортивному комітеті знайшлися люди, які погодилися нам допомогти бюджетними коштами. Хотів би подякувати голові Харківського обласного комітету спорту Юлії Подзолковій та губернатору Харківської області Олексію Кучеру.

– Розкажіть більше про структуру клубу.

– Вже близько двох-трьох років ми маємо дитячу команду, яка спеціалізується винятково на підготовці дівчат. У нас тренуються юні футзалістки віком від шести років і старші. Загалом, структура клубу виглядає таким чином: «Тесла-ЗХО»-«Tesla-2»-«Tesla-3»-«Tesla-4»-«Tesla Kids». До карантину дівочі команди мали два-три тренування на тиждень, брали участь у місцевих футзальних турнірах. В основному, вони грають проти хлопців, які молодші на рік або два. Тренером усіх команд, окрім основної, є Аліна Кузіна. Також з воротарями їй допомагає працювати кіпер «Тесли-ЗХО» Вікторія Сагайдачна. Це швидше певна консультативне сприяння. Окрім того голкіпери, яким 13 і більше років, а також їхні колеги за амплуа з команд Вищої та Першої ліг ходять на окремі заняття, які проводить тренер воротарів юнацької збірної України Олексій Сагайдаченко.

– Чому обрали жіночий футзал, а не чоловічий?

– Все розпочалося з того, що я фінансово допомагав команді КДЮСШ №8. У певний момент відбувся розподіл. Частина гравців, які відвідували факультативні заняття, були відраховані з команди головним тренером. Я не зміг залишити цих дівчат, оскільки бачив їхнє прагнення до того, аби розвиватися далі. Відповідно, ми пішли своїм шляхом. Я мав пропозиції для співпраці у чоловічому футзалі, але звик доводити розпочате до завершення. Це по-перше. По-друге, лише моїх сил буде недостатньо для створення конкурентноспроможного проекту у чоловічому футзалі.

– Як до такого вибору щодо комунікації з великою кількістю представниць протилежної статі ставиться Ваша дружина?

– Моя дружина є мудрою людиною. Вона не заперечує. «Тесла-ЗХО» – це хобі. Головне – витримувати тонкий баланс. Команда має бути командою, а сім’я – сім’єю. Ці поняття мають йти поруч, а не витісняти одне одного. У моєму випадку, я відчуваю лише підтримку.

Прес-служба Асоціації футзалу України