Новоспечений чемпіон України і один з кращих голкіперів Екстра-ліги Кирило Ципун розповів про головні моменти в добуванні «Продексімом» чемпіонства і своїй кар'єрі в херсонській команді.

«Якби мені у Львові пробили тільки один удар у площину воріт, я б все одно сказав, що гра була складною. Адже зустрічі за чемпіонство завжди особливі»

- Минулий сезон видався для вас з «Продексімом» чемпіонським, що багато хто називає сенсацією. На ваш погляд, скільки в цій перемозі відсотків сенсації?
- Можливо, людині ззовні так і бачиться, що наше чемпіонство стало сенсацією. Але, знаючи все зсередини, можу сказати, що ми, як і всі команди, готувалися і хотіли тільки перемог. Зайняте друге місце в регулярному чемпіонаті говорить про більшу стабільність команди. Хоча там відрив від третього місця був і не великий, але все ж ми його заслужили!

В кінці сезону ми зробили ставку на оборону, і це принесло результат. Мені важко оцінювати свою роботу і роботу хлопців словом «сенсація». Ми тренувалися, ми хотіли добитися найвищого результату, і ми виграли!

- У фіналі тричі обіграна «Енергія», в тому числі двічі - на чужому полі. Що допомогло настільки вдало зіграти у Львові?
- Як не дивно, але мені здається, що тут нам допомогла перша поразка в плей-офф у Хмельницькому від «Сокола». Після тієї гри ми відразу «повисли на волосині» від вильоту. Переламавши ту чвертьфінальну серію, всі повірили - вилізти можна з будь-яких складнощів, де б ти не грав, і як би не складалася гра. Після цієї серії, до речі, таких «на волоску» у нас було стільки, що на перуку вистачило б (посміхається). Але ми впоралися і здобули результат!

- Між матчами фінальної серії в Херсоні та Львові команді трохи зменшили темп тренувань, влаштувавши захід у вигляді пейнтболу. Невже таке «психологічне розвантаження» зіграло одну з ключових ролей?
- У таких іграх все моменти ключові. Кінець сезону, всі втомилися фізично і психологічно. Але якщо з фізичною втомою всі навчилися справлятися, за рахунок масажів, процедур і т.д., то на психологію це, на жаль, не впливає. А такі розвантаження піднімають моральний дух, азарт і згуртованість колективу.

- Як вам у пейнтболі? Реакція голкіпера допомагала? Або таке не для вас?
- Мені подобається грати в пейнтбол, він по-своєму дух захоплює. Але реакція голкіпера там не допомагає (посміхається)

- Для вас, як для голкіпера, два фінальних матчу у Львові були найважчими в сезоні? Чи проходили матчі і складніше?
- Гра на гру не схожа - буває багато ударів, буває мало. Складність цих матчів була, скоріше, не в моментах, а в самому статусі - це фінал! Якби мені у Львові пробили тільки один удар у площину воріт, я б все одно сказав, що гра була складною, тому що зустрічі за чемпіонство завжди особливі.

- У Львові вас одноголосно називали MVP фіналу і всього плей-офф. Самі відчуваєте, що довелося попрацювати більше звичайного і дійсно зробити подвиг?
- Приємно чути схвальні відгуки, але в першу чергу це моя робота - намагатися виручити команду. Фінал ми виграли не завдяки комусь, а всі разом. Якби хоч одна людина випала або не вірила в успіх - нічого б у нас не вийшло! MVP плей-офф я б назвав не конкретну людину, а наш командний дух. 

- Що допомогло вам вийти на такий рівень (або на пік можливостей, якщо так можна сказати) до фінальних матчів Екстра-ліги?
- Ніякого особливого секрету немає. Аналіз своїх дій (неважливо, вдалих чи ні) і робота на тренуваннях. У нас з тренером Вадимом Вадимовичем (Горловим. - прим. авт.) і Дімою Холошею склався чудовий колектив - це теж сильно допомагає!

- Якщо порівнювати з вашим періодом гри в Росії і ще раніше, в «Урагані», в чому саме ви помінялися як голкіпер?
- Напевно, найголовніше, що додалося в порівнянні з минулими сезонами, - це досвід. Його не можна виміряти або пройти тест на кількість досвіду. Можу сказати, що сильно моя гра не змінилася, якщо брати технічну сторону - хіба що в дрібних аспектах. А ось це саме невидиме - досвід, допомагає з кожним роком все більше і більше.

- Є така воротарська якість, яку хочеться, але поки не виходить розвинути до бажаного рівня?
- Так, це стосується початку атаки - введення м'яча рукою і гра ногами. Хочу підтягнути ці компоненти гри, але в основному роблю ставку на гру на лінії.

«Вік не має ніякого значення. Можна багато говорити про те, що в 31 ти вже досвідчений і граєш «стоячи». Або про те, що в 18 ти повинен бігати як божевільний. Є гравці, які і в 18 не бігають, а є, які носяться в 40»

- Чим в першу чергу цей чемпіонський сезон відрізнявся від попереднього, «бронзового»? Що покращився в самій грі «Продексіма», в підході до матчів, в загальній роботі команди і клубу?
- Головною відмінністю минулого сезону від цього, що стосується гри, можу назвати зіграність складу. Адже кістяк, який завоював «бронзу», залишився, плюс додалося 3 досвідчених людини, що додало варіативності. Безумовно, тішить і те, що клуб постійно розвивається, і я впевнений, що в недалекому майбутньому «Продексім» буде одним з лідерів не тільки на майданчику, а й в інших аспектах футзального життя.

- Козирів для чемпіонства у «Продексіма» було досить вже на початку сезону, або набирали до досягнення чемпіонства вже по ходу?
- Якби так можна було - входити в сезон з козирями ... Це як - плюс 10 очок? (Посміхається). Є таке поняття як «чемпіон на папері», коли умовно клуб бере 5 сильних гравців, і його відразу записують в чемпіони. Брати сильних футзалістів треба, але це тільки невелика частина роботи. Решта - це копітка робота, яка робиться не тільки на тренуваннях. Гра - це головне тренування в житті, а чемпіонство або інший результат - підсумок цих тренувань. 

- В кінці сезону багато говорилося про вікові рамках «Продексіма», коли середній вік команди склав 30,1 років. Як це позначалося (якщо позначалося) на грі і мало дійсно вплив на загальний успіх?
- Вік не має ніякого значення. Можна багато говорити про те, що якщо тобі 31, ти вже досвідчений і граєш «стоячи». Або про те, що якщо тобі 18, то ти повинен бігати як божевільний. Є гравці, які і у 18 не бігають, а є, які носяться в 40! Вік - це все відносно. Якщо ти граєш в команді професіоналів, то це не важливо - ти або граєш, чи ні.

- У весняній частині сезону в «Продексімі» не було гравців молодше 25-ти років. Брак молодих футзалістів давав про себе знати?
- Риторичне питання. А якби вони були, ми б чемпіонат раніше виграли? Або не виграли б взагалі? У плей-офф важко однаково всім.

- Ви раніше грали в такій команді, де не було футболістів молодших 25-ти?
- Ні, такого у мене не було. Але будь-який досвід - це добре, тим більше, він закінчився таким результатом.

«Утриматися на вершині - це чиста психологія. Іноді статус чемпіона може знітити, а інших, навпаки, налаштувати проти тебе з подвійною силою. Тут все йде з голови»

- Зараз багато говориться, що «Продексім» працює над оновленням складу. Виходячи з цього, можна вважати, що в наступному сезоні ми вже побачимо інший «Продексім»?
- На мій погляд, ротація складу завжди необхідна, щоб уникнути ігрової кризи і підтримувати конкуренцію в команді. Але це питання не до мене. Тренер вирішує, кого запросити в клуб і як він бачить гру команди в цілому і кожного гравця окремо.

- Що потрібно команді і футболістам в першу чергу, щоб після чемпіонського сезону утриматися на вершині?
- Це чиста психологія. Іноді статус чемпіона може знітити, а інших, навпаки, налаштувати проти тебе з подвійною силою. Тут все йде з голови. Треба з ще більшим азартом добувати перемоги і не втрачати голод до них, а до невдач підходити зважено і без зайвих емоцій.

- Зараз на «Продексім» чекає Кубок УЄФА. Як правильно підійти команді в даному випадку до турніру, щоб прийнятно виступити?
- Як на мене, тут треба враховувати календар чемпіонату і танцювати від цього. Іноді ігор випадає стільки, що і тренуватися не треба, а іноді бувають паузи, які треба грамотно використовувати для максимальної ефективності.

- Для дебютанта важливіше показати гідну гру без оглядки на результат, або все-таки результат важливіше?
- Іноді й гра без оглядки дає результат, і вона більше подобається глядачеві. Багато що залежить від суперника - іноді треба грати і 10:9, а іноді - і 1:0. Як би ти не діяв - нудно або ефектно, тебе все одно будуть судити по результату. Як кажуть, гра забувається, а рахунок залишається.

- У вас вже є досвід гри в єврокубку за «Ураган». Згадуючи ті часи, що можете виділити в першу чергу, коли мова стосується участі в Кубку УЄФА?
- Це величезна честь і неймовірні почуття, коли виходиш на майданчик в матчах такого турніру. Вони відрізняються від чемпіонату або кубка. Там граєш проти найкращих команд Європи, і шанс обіграти їх дається не так часто. Але якщо це трапляється, почуття не передати! Так що, виділити я можу емоції і, звичайно ж, досвід, який приходить у цих іграх. Так що, вітаю Херсон з єврокубками та вірю, що підтримка уболівальників нам обов'язково допоможе!

За матеріалами сайту Sport Arena
Фото: ФК «Продексім» (Херсон), ФК «ХІТ» (Київ), Євген Кравс.